самовідданий — прикметник … Орфографічний словник української мови
самовідданий — а, е. 1) Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
самовіддано — Присл. до самовідданий … Український тлумачний словник
лицар — я, ч. 1) іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово дворянського стану. || Воїн з важким озброєнням і спорядженням. 2) іст. Вільний козак запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. 3) перен.… … Український тлумачний словник
подвиг — у, ч. Важлива своїм значенням дія; вчинок, здійснюваний у важких, небезпечних умовах; героїчний, самовідданий вчинок. || Самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям. || перев. мн., розм., ірон. Пригоди, витівки … Український тлумачний словник
щирий — а, е. 1) Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. || Який охоче приймає кого небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний. || Уживається у підписах для вираження сердечної прихильності до… … Український тлумачний словник
само... — Перша частина складних слів, які звучать і означають те саме, що в укр. літерат. мові, і відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: самовар, самовдоволений, самовдоволеніст, самовдоволено, самовызначитися, самовідданий, самовіддано,… … Словник лемківскої говірки
беззавітний — а, е. Те саме, що самовідданий 2) … Український тлумачний словник
доблесний — а, е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. || Сповнений доблесті. || Готовий подолати будь які труднощі; самовідданий … Український тлумачний словник
жертвенний — а, е, зах. Жертовний; самовідданий. •• Жертве/нний козе/л козел відпущення, об єкт глуму … Український тлумачний словник